Майнові спори під час розірвання шлюбу або виходу зі спільних інвестиційних проєктів рідко обмежуються формальним поділом однієї квартири «50 на 50». Коли до складу активів входять комерційна нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, земельні ділянки та частки в статутному капіталі товариств (ТОВ), результат справи залежить від якості доказової бази щодо джерела походження коштів.
Розглянемо ключові правові механізми захисту особистої приватної власності та справедливого розподілу активів відповідно до актуальної практики Верховного Суду.
1. Як спростувати презумпцію спільності майна подружжя (ст. 57, 60 СК України)
За загальним правилом статті 60 Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Проте ця презумпція може бути спростована у суді, якщо один із подружжя доведе, що нерухомість або автомобіль були придбані за його особисті кошти (п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України).
«...сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя...
...суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя...
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.»
Які докази підтверджують особисте походження коштів
- Безперервний фінансовий ланцюг (хронологія транзакцій): договір купівлі-продажу дошлюбної квартири та банківська виписка про зарахування виручених коштів з подальшим перерахунком забудовнику чи продавцю нового об’єкта.
- Договори дарування грошових коштів від батьків чи родичів: підтверджені банківськими переказами або нотаріально посвідченими договорами з чітким цільовим призначенням.
- Придбання майна під час окремого проживання (сепарації): відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю майно, набуте за час окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
2. Поділ часток у ТОВ, корпоративних прав та доходів від ФОП
Для власників бізнесу критичним питанням є збереження корпоративного контролю над підприємством під час сімейного спору. Судова практика чітко розмежовує корпоративні права учасника товариства та майнові права на вартість частки:
- Той із подружжя, хто не є учасником ТОВ, не може автоматично увійти до складу засновників товариства без згоди інших учасників, але має право на грошову компенсацію половини ринкової вартості частки (якщо внесок до статутного капіталу формувався за рахунок спільних коштів подружжя) та половину отриманих дивідендів.
- Майно фізичної особи-підприємця (комерційне приміщення, спецтехніка, обладнання), придбане за час шлюбу за спільні кошти, входить до загальної маси майна, що підлягає поділу, із присудженням іншому з подружжя справедливої грошової компенсації, щоб не зупиняти господарську діяльність бізнесу.
3. Захист від відчуження нерухомості та прихованих боргових розписок
Під час підготовки до судового поділу майна нерідко трапляються спроби одного з подружжя продати автомобіль за заниженою ціною або пред’явити до суду фіктивну боргову розписку, нібито складену заднім числом на користь знайомих, щоб зменшити активну частку іншого з подружжя.
«Якщо один з подружжя, уклавши відповідний правочин, отримує кошти чи інше майно, яке використовує в інтересах сім'ї, то в іншого виникає зобов'язання щодо повернення цих коштів. Однак якщо гроші одержано для власних потреб, таке боргове зобов'язання поділу не підлягає.»
Потрібна консультація чи оцінка ситуації?
Опишіть ситуацію з майном або активами для правового аналізу судових ризиків та визначення оптимальної стратегії захисту.