Невиконання договору поставки або підряду: як стягнути основний борг, пеню та збитки в господарському суді

У комерційній практиці найпоширенішими є дві кризові ситуації: покупець отримав партію товару з відстроченням платежу і припинив розрахунки, або замовник за договором підряду прийняв виконані роботи фактично, але відмовляється підписувати акти, щоб не сплачувати залишок вартості.

Затягування з поданням позову до господарського суду грає виключно на руку недобросовісному контрагенту: спливають скорочені строки позовної давності щодо штрафних санкцій, а ліквідні активи боржника виводяться на пов’язані структури. Розглянемо ключові інструменти примусового стягнення заборгованості в господарському процесі.

1. Доказова база у спорах за договорами поставки

Під час розгляду спорів про стягнення заборгованості за поставлений товар господарський суд перевіряє не лише сам договір, а й первинні документи, які підтверджують фактичне передання товару уповноваженій особі покупця.

• Повноваження особи, яка підписала видаткову накладну: якщо накладну підписав не директор, а комірник чи експедитор, необхідно долучити довіреність на отримання ТМЦ або докази подальшого схвалення операції покупцем (часткова оплата рахунку, реєстрація РК, акт звірки взаєморозрахунків).
• Товарно-транспортні накладні (ТТН) та листування: електронне листування з офіційних доменних скриньок або у месенджерах, узгоджених у розділі реквізитів договору, визнається судом належним додатковим доказом поставки.
• Повернення попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України): якщо постачальник отримав аванс, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати разом із відсотками за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 ЦК України).

«Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).»

Постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 13 травня 2025 року у справі № 910/7747/24

2. Що робити підряднику, якщо замовник відмовляється підписувати акт виконаних робіт

У будівельному та інженерному підряді недобросовісні замовники часто використовують штучне непідписання актів КБ-2в та довідок КБ-3 як спосіб уникнути оплати. Проте частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України містить прямий механізм захисту підрядника.

«Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною...

...якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт...»

Постанова ВС у складі колегії суддів КГС від 17 серпня 2021 року у справі № 910/16308/20

Алгоритм легалізації одностороннього акта виконаних робіт

• Направити замовнику на юридичну та фактичну адреси два примірники підписаного підрядником акта приймання-передачі виконаних робіт цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
• Дочекатися спливу встановленого договором строку на розгляд акта (зазвичай 5-10 робочих днів).
• За відсутності вмотивованої письмової відмови замовника із переліком конкретних технічних недоліків зробити на акті відмітку про відмову замовника від підписання та звернутися до господарського суду з позовом про стягнення вартості робіт.

3. Пеня, штраф, 3% річних, інфляційні втрати та судовий наказ

Якщо сума основного боргу за договором є безспірною (підтверджена підписаними накладними або актами) і не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стягнення можна провести у прискореному наказному провадженні без виклику сторін усього за 5 днів (ст. 148 ГПК України). У всіх інших випадках подається позовна заява із повним розрахунком пені (у межах подвійної облікової ставки НБУ), штрафу, інфляційних втрат і 3% річних, а також заява про арешт коштів на рахунках боржника.