Навіть звичайна власноруч написана боргова розписка без нотаріального посвідчення та без підписів свідків є повноцінною правовою підставою для примусового стягнення грошових коштів через суд. Головне завдання кредитора - не дати боржнику переписати майно на третіх осіб до моменту набрання рішенням суду законної сили.
У цій публікації розберемо, які обов’язкові реквізити розписки перевіряє суд відповідно до правових позицій Верховного Суду, як заблокувати нерухомість і автомобілі боржника у перші дні процесу та які додаткові суми можна стягнути понад основний борг.
1. Коли розписка визнається судом належним доказом договору позики
Відповідно до статтей 1046 та 1047 Цивільного кодексу України договір позики є реальним і вважається укладеним з моменту передання грошей. Боргова розписка одночасно підтверджує як факт укладення правочину у письмовій формі, так і факт фактичного отримання коштів позичальником.
«За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.»
«...форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише укладення договору позики, а й факту передачі грошових коштів позичальнику; розписка про отримання грошових коштів у борг підтверджує факт укладення договору позики, зміст його умов та факт отримання позичальником відповідної грошової суми; наявність оригіналу боргової розписки у кредитора свідчить про невиконання боргового зобов'язання; під час дослідження боргової розписки суд має встановити справжню правову природу договору позики та надати оцінку всім наявним доказам.»
Що робити, якщо в розписці не вказано дату повернення боргу або кошти передані у валюті
- Якщо строк повернення не визначений: згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позика має бути повернена протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем письмової вимоги. Перед зверненням до суду адвокат направляє боржнику цінним листом з описом вкладення офіційну досудову вимогу.
- Якщо позика надана в іноземній валюті (USD / EUR): Велика Палата Верховного Суду підтвердила право позикодавця просити суд стягнути заборгованість як безпосередньо в іноземній валюті, так і в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день фактичного платежу.
- Оригінал розписки у руках кредитора: згідно зі ст. 545 ЦК України наявність оригіналу боргового документа у кредитора засвідчує, що зобов’язання боржником не виконане, доки боржник не доведе протилежне.
2. Арешт нерухомості, авто та рахунків боржника (Забезпечення позову)
Отримати судове рішення про стягнення суми - це лише половина справи. Якщо під час судового розгляду боржник подарує квартиру або переоформить автомобіль на родичів, виконати рішення буде вкрай складно. Саме тому одночасно з позовною заявою подається обґрунтована заява про забезпечення позову (ст. 149-153 ЦПК України).
- Суд розглядає заяву про забезпечення позову протягом 2 днів з дня її надходження без повідомлення боржника, щоб він не встиг відчужити активи.
- Ухвалою про забезпечення позову накладається арешт на об’єкти нерухомого майна, земельні ділянки, транспортні засоби та грошові кошти на банківських рахунках у межах суми позовних вимог.
- Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно одразу після її постановлення судом.
3. Стягнення 3% річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України
Навіть якщо у тексті розписки не передбачені відсотки або штрафи, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
«За частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних як складової грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
...з 01 жовтня 2018 року нараховувались 3% річних в порядку статті 625 ЦК України, а отже такі суми правильно стягнуті з відповідача.»
Потрібна консультація чи оцінка ситуації?
Надішліть фото або скан розписки (розрахункового документа) для юридичного аналізу судових перспектив стягнення коштів.