Господарський процес • • 7 хв читання

Строк пред'явлення наказу сплив під час воєнного стану: як відкрити виконавче провадження та змусити ДВС компенсувати витрати

Поділитися: Telegram WhatsApp LinkedIn
Адвокат Сергій Петрик
Автор: Сергій Петрик, адвокат

Отримання судового рішення на користь компанії - це лише половина шляху. Головний ризик для бізнесу починається на стадії реального повернення коштів. Нерідко стягувачі з об'єктивних причин не пред'являють наказ суду до виконання відразу: велися переговори про реструктуризацію, тривав пошук активів боржника або підприємство вимушено переносило операційні процеси в безпечні регіони.

Коли ж наказ суду нарешті подається до органу Державної виконавчої служби чи приватного виконавця, стягувач отримує стандартну відмову: «Повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання у зв'язку з пропуском трирічного строку пред'явлення».

Виконавці посилаються на формальну дату, зазначену в самому судовому наказі, ігноруючи законодавство воєнного стану. Таке рішення є незаконним, а судова практика Верховного Суду 2026 року дає бізнесу чіткий інструмент захисту своїх активів.

Пастка трьох років: чому виконавці відмовляють у відкритті провадження

За загальним правилом частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Формальна логіка державного виконавця виглядає так: якщо наказ видано, наприклад, у травні 2022 року з відміткою суду «дійсний до березня 2025 року», а заява про відкриття провадження надійшла у 2026 році, виконавець застосовує пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII і повертає наказ без виконання.

Більшість стягувачів у такій ситуації роблять помилку: звертаються до суду із заявою про «поновлення пропущеного строку» за статтею 329 ГПК України. Це забирає місяці, вимагає доведення поважності причин пропуску, а головне - є процесуально хибним кроком. Стягувач не повинен поновлювати те, що не було пропущено за законом.

Позиція Верховного Суду: що насправді відбувається зі строками під час війни

З 26 березня 2022 року набрав чинності Закон № 2129-IX, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено спеціальним пунктом 10-2. Відповідно до підпункту 4 цього пункту визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Виконавці тривалий час намагалися стверджувати, що переривання стосується виключно дій всередині вже відкритого провадження або документів, виданих до 24.02.2022.

Крапку в цих розбіжностях поставив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.02.2026 у справі № 905/391/24 (ЄДРСР № 134383971):

«...норма пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII не містить ані застережень щодо дати видачі виконавчого документа, ані обмежує свою дію лише строками, перебіг яких розпочався до 24.02.2022, ані ставить застосування переривання строку у залежність від моменту набрання чинності відповідними змінами...

Навпаки, законодавець застосував термін "перериваються", що свідчить про особливий, надзвичайний механізм правового регулювання, зумовлений воєнним станом, а не про класичні цивільно-правові конструкції перебігу чи зупинення строків...

норма пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII поширюється як на строки, які виникли до введення воєнного стану в Україні, так і під час його дії...

у період воєнного стану строки пред'явлення виконавчих документів фактично перериваються і встановлюються після його завершення».

Аналогічна правова позиція раніше була сформована Верховним Судом у постанові від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22:

«...оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження" як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання».

Цей підхід також послідовно підтверджений у постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/5925/15-г та від 03.04.2025 у справі № 712/8159/15-ц.

Що це означає для стягувача:

На весь період дії воєнного стану строк пред'явлення будь-якого виконавчого документа юридично не може спливти. Відлік встановленого законом 3-річного строку розпочнеться заново лише з наступного дня після офіційного припинення або скасування воєнного стану.

Кейс із практики: скасування відмови ДВС та стягнення витрат на адвоката

Попри однозначну судову практику, органи ДВС продовжують повертати документи. Показовим прикладом є успішний судовий захист інтересів стягувача у справі про стягнення понад 2,5 млн грн з державного підприємства (ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2026 у справі № 904/8281/21).

Фабула справи:

Судовий наказ господарського суду було видано у травні 2022 року із зазначенням строку пред'явлення до 31.03.2025. Стягувач направив документ до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області у червні 2026 року.

Державний виконавець повернув наказ без прийняття на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, стверджуючи, що строк пред'явлення пропущено.

Стратегія та результат судового оскарження:

Замість подання заяви про поновлення строків, було подано скаргу до суду на дії державного виконавця в порядку статті 339 ГПК України.

Суд повністю підтвердив правову позицію:

  1. Визнав дії державного виконавця щодо повернення наказу без прийняття неправомірними.
  2. Скасував повідомлення про повернення виконавчого документа.
  3. Застосував практику Великої Палати Верховного Суду щодо розподілу судових витрат на стадії судового контролю (постанова ВП ВС від 18.12.2024 у справі № 921/357/20) та стягнув з органу Державної виконавчої служби на користь клієнта 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Важливий процесуальний нюанс:

У скарзі заявлялася вимога зобов'язати виконавця відкрити виконавче провадження. Суд у цій частині вимог відмовив, роз'яснивши: оскільки виконавець повернув оригінал наказу стягувачу поштою, виконавець позбавлений можливості відкрити провадження без наявності оригіналу наказу в матеріалах. Відповідно, після набрання судовою ухвалою законної сили стягувач повторно пред'являє наказ до виконання, додаючи копію ухвали суду.

Чек-лист для керівника: як діяти, якщо строк наказу нібито сплив

1
Не звертайтеся за поновленням строків до суду, якщо документ видано або строк сплив після 24.02.2022.

Визнання пропуску строку створює хибний прецедент, тоді як за законом перебіг строку зупинено воєнним станом.

2
Подавайте наказ на примусове виконання із супровідним листом.

Одразу зазначайте у заяві про відкриття виконавчого провадження посилання на пункт 10-2 розділу XIII Закону № 1404-VIII та постанову Верховного Суду від 26.02.2026 у справі № 905/391/24. Це нівелює формальні заперечення виконавця на першому ж етапі.

3
Контролюйте 10-денний строк оскарження.

Якщо виконавець виніс повідомлення про повернення документа, скарга до суду першої інстанції подається протягом 10 робочих днів з дня його фактичного отримання (ст. 74 Закону № 1404-VIII, ст. 341 ГПК України). Судовий збір за розгляд такої скарги не сплачується.

4
Вимагайте компенсації витрат на адвоката за рахунок органу ДВС.

Незаконні дії посадових осіб не повинні покриватися з бюджету підприємства, чиї права порушено.

ПОПЕРЕДНІЙ АНАЛІЗ СПРАВИ

Потрібна консультація чи оцінка ситуації?

Надішліть документи або коротко опишіть обставини для аналізу судових перспектив.